Громада зустріла полеглого Героя Василя Кухту на щиті
Все більше горя приходить на нашу землю… Знову трагічна звістка з фронту обпікає нестерпним болем, розриває душу й серце. Ще один чорний день. Ще один день війни…
30 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, виконуючи бойове завдання в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув солдат, стрілець-снайпер, наш земляк, мешканець с. Славне — Василь Дмитрович Кухта. Понад два роки рідні, близькі та вся громада жили надією, але дива не сталося…
Василь народився 5 вересня 1985 року в селі Бузьке Новоодеського району Миколаївської області в багатодітній родині та був наймолодшою дитиною.У 1991 році розпочав навчання в новозбудованій Новоолександрівській ЗОШ І–ІІІ ступенів. Після її закінчення працював у сфері будівництва.
У 2011 році Василь одружився з Тетяною. У шлюбі народилися дві донечки — Анастасія та Соломійка. Для Софійки, доньки Тетяни, він став справжнім батьком і виховував її з трирічного віку.
Василь і Тетяна власними силами збудували свій дім — місце, де мріяли жити в коханні та злагоді. Та повномасштабне вторгнення росії змінило їхнє життя назавжди. Василь не шукав причин і не ховався за чужими спинами — він став на захист рідної землі та своєї родини. 23 червня 2023 року його було мобілізовано до лав Збройних Сил України.
02 грудня 2025 року Єланецька громада зустріла траурний кортеж із тілом загиблого захисника живим коридором — на колінах, у скорботі, з глибокою шаною та болем у серці. Уздовж автошляхів майоріли синьо-жовті стяги, а дорогу встелили живими квітами.
Боляче… Серце рветься на шматки… Наше майбутнє виборюється надто дорогою ціною. Та найбільший біль — у його родини. Василь був турботливим батьком, люблячим чоловіком і сином. Тепер його троє доньок зростатимуть без тата — без міцного плеча, мудрої поради, надійної підтримки. Але з гордістю за його подвиг… Їхнє життя миттєво розділилося на «до» і «після», і цей біль не зітре час.
Василя Кухту поховали з військовими почестями на місцевому кладовищі в селі Славне.
Єланецька селищна рада та вся громада висловлюють щирі співчуття дружині Тетяні, донькам Софії, Анастасії й Соломії, батькам — Любові та Дмитру, усім рідним і близьким Героя. Ми разом із вами переживаємо це непоправне горе. Нехай Василь знайде вічний спокій у Царстві Небесному, а пам’ять про нього навіки залишиться серед нас.
Герої не вмирають! Вічна пам’ять і слава Українському Воїну-Захиснику!
Слава Україні! Героям Слава!
