ЄЛАНЕЦЬКА ГРОМАДА У СКОРБОТІ: ГЕРОЙ ГРИГОР’ЄВ ВІКТОР БОРИСОВИЧ ПОВЕРНУВСЯ ДОДОМУ «НА ЩИТІ»…
Запекла, кровопролитна битва за Україну триває вже третій рік. На жаль, надходять з фронту сповіщення про загибель військових. Все більше стає матерів, дружин, дітей, які втрачають найдорожчих і найрідніших… Все частіше повертаються «на щиті» на вічний спочинок бійці, які ціною власного життя боронять Батьківщину в кривавій російсько-українській війні.
Трагічна звістка з фронту знову обпікає нестерпним болем, рве душу і серце кожного єланчанина... Сьогодні навіки додому «на щиті» повернувся мужній воїн, відданий патріот і наш земляк Віктор Борисович ГРИГОР’ЄВ.
Віктор Борисович народився 30 серпня 1972 року в смт Єланець Єланецького району Миколаївської області. У 1979 році був зарахований до 1 класу Єланецької середньої школи, яку закінчив у 1989 році. Був гарним та добрим учнем. Після закінчення школи вступив на навчання до Єланецького ПТУ-40, де освоїв професію тракториста-машиніста сільськогосподарської техніки. З 1991 по 1993 роки перебував на службі в лавах армії за межами України. З 1993 року по 2003 рік працював трактористом мехзагону №2 колгоспу «40 років Жовтня». З 2003 року по 2014 рік працював машиністом-трактористом в філії Єланецького райавтодору. З 2014 року до моменту мобілізації працював машиністом-трактористом у фермерському господарстві «Гулін В.А.». Був одружений. Разом з дружиною Надією виховали двох дітей: сина Олександра та доньку Наталю, дочекалися двох онуків: Артема і Кіру.
18 липня 2022 року Віктор Борисович був призваний на військову службу за мобілізацією.
Загинув Віктор 21 липня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, внаслідок застосування ворогом FPV дрона на Харківському напрямку.
Сьогодні, 25 липня, Єланецька громада зустрічала і проводжала в останню дорогу з почестями, стоячи на колінах зі сльозами на очах 51-річного Віктора Григор’єва.
Віддати шану полеглому захиснику України, сержанту, командиру відділення підвозу боєприпасів мінометного взводу прийшли близькі, друзі, знайомі, побратими, керівництво та мешканці громади.
Поховали Віктора на Рущинському кладовищі селища Єланець.
Висловлюємо щирі співчуття мамі Надії Антонівні, батьку Борису Івановичу, дружині Надії, сину Олександру, доньці Наталі, сестрі Нелі, рідним та близьким загиблого Захисника. Поділяємо горе сім’ї та низько схиляємо голови в глибокій скорботі та молитві, вшановуючи пам’ять українського воїна.
Це наша спільна втрата, наш спільний біль і спільне горе… Ми втратили ще одного вірного Захисника України. Ніколи рідні не виплачуть сліз, а ми – ніколи не зможемо пробачити загибель Віктора Григор’єва і всіх наших Героїв.
Вічна пам’ять, вічна шана Герою!
Запекла, кровопролитна битва за Україну триває вже третій рік. На жаль, надходять з фронту сповіщення про загибель військових. Все більше стає матерів, дружин, дітей, які втрачають найдорожчих і найрідніших… Все частіше повертаються «на щиті» на вічний спочинок бійці, які ціною власного життя боронять Батьківщину в кривавій російсько-українській війні.
Трагічна звістка з фронту знову обпікає нестерпним болем, рве душу і серце кожного єланчанина... Сьогодні навіки додому «на щиті» повернувся мужній воїн, відданий патріот і наш земляк Віктор Борисович ГРИГОР’ЄВ.
Віктор Борисович народився 30 серпня 1972 року в смт Єланець Єланецького району Миколаївської області. У 1979 році був зарахований до 1 класу Єланецької середньої школи, яку закінчив у 1989 році. Був гарним та добрим учнем. Після закінчення школи вступив на навчання до Єланецького ПТУ-40, де освоїв професію тракториста-машиніста сільськогосподарської техніки. З 1991 по 1993 роки перебував на службі в лавах армії за межами України. З 1993 року по 2003 рік працював трактористом мехзагону №2 колгоспу «40 років Жовтня». З 2003 року по 2014 рік працював машиністом-трактористом в філії Єланецького райавтодору. З 2014 року до моменту мобілізації працював машиністом-трактористом у фермерському господарстві «Гулін В.А.». Був одружений. Разом з дружиною Надією виховали двох дітей: сина Олександра та доньку Наталю, дочекалися двох онуків: Артема і Кіру.
18 липня 2022 року Віктор Борисович був призваний на військову службу за мобілізацією.
Загинув Віктор 21 липня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, внаслідок застосування ворогом FPV дрона на Харківському напрямку.
Сьогодні, 25 липня, Єланецька громада зустрічала і проводжала в останню дорогу з почестями, стоячи на колінах зі сльозами на очах 51-річного Віктора Григор’єва.
Віддати шану полеглому захиснику України, сержанту, командиру відділення підвозу боєприпасів мінометного взводу прийшли близькі, друзі, знайомі, побратими, керівництво та мешканці громади.
Поховали Віктора на Рущинському кладовищі селища Єланець.
Висловлюємо щирі співчуття мамі Надії Антонівні, батьку Борису Івановичу, дружині Надії, сину Олександру, доньці Наталі, сестрі Нелі, рідним та близьким загиблого Захисника. Поділяємо горе сім’ї та низько схиляємо голови в глибокій скорботі та молитві, вшановуючи пам’ять українського воїна.
Це наша спільна втрата, наш спільний біль і спільне горе… Ми втратили ще одного вірного Захисника України. Ніколи рідні не виплачуть сліз, а ми – ніколи не зможемо пробачити загибель Віктора Григор’єва і всіх наших Героїв.
Вічна пам’ять, вічна шана Герою!
