Обережно, сказ !!!
Сказ — це гостре особливо небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.
Причини сказу і шляхи передавання інфекції
Джерелом та резервуаром збудника сказу є усі теплокровні тварини, з яких найбільш небезпечні для інфікування людини м,ясоїдні (дикі та домашні). Людина може інфікуватися збудником сказу від хворої на сказ тварини через:
- укус;
- подряпину та мікроушкодження шкіри;
- потрапляння контамінованої збудником сказу слини на слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки. В Україні головним джерелом збудника сказу у дикій природі є червоні лиси, збудник сказу виявлявся також у кажанів.
Серед свійських тварин особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі. В останні роки збільшилась роль котів, які нерідко мають спільні з лисицями території лову мишей, досить часто хворіють на сказ також сільськогосподарські тварини.
За даними ВООЗ, у 99% випадків захворювання та смерті людини від сказу джерелом збудника є собаки та кішки.
Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
Симптоми сказу у тварин
Симптоми сказу залежать від стадії захворювання.
Початкова стадія (триває до п’яти днів):
- наявні сліди від укусів;
- гризуть місце укусу;
- ласкаві, примхливі, насторожені одночасно;
- слабкий апетит;
- їдять неїстівне;
- слинотеча;
- блювота.
Збуджена стадія (2–3 дні):
- агресивні;
- збуджені;
- нападають;
- намагаються утекти;
- гризуть землю;
- їдять неїстівне;
- конвульсії;
- блювота;
- параліч;
- косоокість.
Паралітична стадія (2–4 дні):
- виснаження;
- повний параліч;
- смерть.
Лікування сказу
У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Профілактика сказу
Для профілактики сказу необхідно:
- щорічно в обов’язковому порядку щеплювати своїх улюбленців проти сказу. Нехтування та байдужість до проведення щеплень тварин проти сказу може призвести до захворювання та загибелі чотирилапих друзів, та стати загрозою здоров’ю Вашої сім’ї;
- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
- не торкатися диких чи безпритульних тварин;
- не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти);
- виконувати правила утримання тварин.
Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.
Перша медична допомога після укусу
Якщо вас укусила чи обслинила тварина (особливо дика чи безпритульна) негайно зверніться до лікаря! Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.
Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.
Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.
Обов’язковому щепленню підлягають люди:
- яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
- покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
- подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
- які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або транспортування трупів тварин для дослідження.
Що робити із твариною, підозрілою на сказ
Собаку, кота чи іншу тварину, яка покусала людей або тварин, слід негайно доправити до найближчої ветеринарної клініки для огляду й утримання під наглядом спеціалістів протягом десяти днів, у жодному разі їх не вбивати !
Пам’ятайте! За наявності невластивої поведінки, ознак захворювання домашніх тварин, або виявлення їх трупів потрібно негайно повідомити лікаря державної установи ветеринарної медицини!
